Повернення авансу від нерезидента. Валютні правила та облік

  1. Нерезидент нерідко повертає перераховані йому раніше кошти. Як в обліку відобразити таку операцію?
  2. Чи виникатимуть курсові різниці?
  3. Банк продає валюту. Чи потрапить вона на поточний рахунок підприємства?
  4. Чи діє вимога сплачувати до бюджету позитивну курсову різницю за поверненим авансом?

Продаж валюти, поверненої нерезидентом

Якщо для перерахування авансу резидент купував валюту, то в разі повернення такого авансу від нерезидента банк обов’язково продасть її.

Відповідно до пп. 2 п. 47 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5 (далі — Положення № 5), банк зобов’язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж наступного робочого дня після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента (оскільки взаємні зобов’язання частково або повністю не виконані) кошти в іноземній валюті, які були куплені та переказані на користь нерезидента.

Попри те, що обов’язковий продаж валюти скасовано з 20 червня 2019 р. (постанова правління НБУ від 18.06.2019 р. № 78), для поверненої валюти від нерезидента, яка раніше купувалася, діють спецправила: банк продасть таку валюту без доручення клієнта (пп. 2 п. 47 Положення № 5).

Якщо валюта не купувалася, а, скажімо, було перераховано  валюту, отриману за експортом, то в разі повернення зобов’язання її продавати не виникає.

Перерахування позитивної курсової різниці до бюджету

Вимогу перераховувати позитивну курсову різницю до бюджету чинні нормативні документи не містять.

До зміни валютних правил, тобто до 07.02.2019 р., чинною була така норма: якщо в разі повернення інвалюти від нерезидента виникала позитивна курсова різниця, її потрібно було перерахувати до бюджету (пп. 7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281). Щоправда, бракувало конкретики щодо того, як розраховувати таку позитивну різницю (а саме: порівнювати курси НБУ чи міжбанку) і хто має її сплачувати: суб’єкт господарювання чи банк (лист НБУ від 26.03.2014 р. № 29-207/12713, лист ГУ ДФС у Запорізькій області від 10.03.2016 р. № 744/10/08-01-12-04-11, постанова ВАСУ від 12.05.2014 р. у справі № 804/13407/13-а (№ К/800/6191/14). Це правило втратило чинність 07.02.2019 р.

Підтверджують це й податківці в категорії 114.10 «ЗІР». На запитання: «Чи підлягає перерахуванню до бюджету позитивна курсова різниця, що може виникнути при продажу банком повернених на адресу резидента коштів в іноземній валюті у зв’язку з невиконанням взаємних зобов’язань між сторонами договору?» — вони відповіли: «Чинним законодавством не передбачено перерахування до бюджету позитивної курсової різниці, що може виникнути при продажу банком повернених на адресу резидента коштів в іноземній валюті у зв’язку з невиконанням взаємних зобов’язань між сторонами договору».

Зняття імпортної операції з валютного нагляду

За правилами валютного нагляду щодо строків розрахунків/отримання товарів сума недоотриманих товарів зменшується на суму поверненого авансу від нерезидента (пп. 5 п. 12 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7, далі — Інструкція № 7). Тож у разі повернення всієї суми передоплати нерезидентом імпортна операція вже не буде під валютним наглядом.

Утримання комісії банку в разі повернення авансу

До змін діяла норма, за якою 50 євро комісії банку, утриманої з перерахованих нерезидентом сум, проходили повз контроль, тобто зменшували операцію (пп. «е» п. 1.9 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління НБУ від 24.03.1999 р. № 136, що втратила чинність 07.02.2019 р.). Наразі такого правила в Інструкції № 7 немає — про комісію банку жодного слова.

Але є загальна норма, за якою незавершені операції знімають з контролю, якщо недопоставка чи недоотримана виручка не перевищують незначної суми — 150 тис. грн (пп. 1 п. 9 Інструкції № 7, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р. № 1702-VII).

Отже, якщо сума незавершеної операції не перевищує 150 тис. грн, її знімають з валютного нагляду.

Бухгалтерський облік

У разі перерахування нерезидентові авансу за товари (роботи, послуги) у підприємства виникає немонетарна заборгованість, оскільки умови контракту передбачали отримання товарів (робіт, послуг). За немонетарними статтями курсові різниці не визначають (П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»). Проте як тільки буде ухвалено рішення про повернення авансу, виникне вже монетарна стаття: підприємство очікує отримати валюту від нерезидента (п. 4 П(С)БО 21). А за монетарними статтями курсові різниці визначають. Тож на дату ухвалення рішення про повернення авансу від нерезидента немонетарна стаття трансформується в монетарну. Та це не означає, що ретроспективно доведеться нараховувати курсові різниці. Вони визначатимуться тільки за період, коли стаття монетарна (схема 1).

Схема 1. Перерахування авансу нерезиденту та його повернення

Різниця між курсами НБУ на дату перерахування авансу та на дату ухвалення рішення про його повернення

Одразу зауважимо: така різниця не вважається курсовою. Адже курсові різниці визначають за монетарними статтями балансу, а в цьому разі в певний проміжок часу (до ухвалення рішення про повернення авансу) стаття немонетарна.

Та все ж різниця виникає, але вона не курсова. Тому якщо заплановане придбання було пов’язане з операційною діяльністю, її обліковують в інших операційних доходах чи витратах залежно від того, у який бік коливався курс, а якщо з неопераційною (скажімо, аванс був за основний засіб) — в інших доходах/витратах.

Різниця = Сума авансу • (курс НБУ на дату ухвалення рішення про повернення авансу – Курс НБУ на дату перерахування авансу нерезиденту)

Різниця між курсами НБУ на дату перерахування авансу та на дату ухвалення рішення про його повернення
Схема 2. Різниця між курсами НБУ на дату перерахування авансу та на дату ухвалення рішення про його повернення

де Курс2 — курс НБУ на дату ухвалення рішення про повернення авансу;

Курс1 — курс НБУ на дату перерахування авансу нерезиденту.

Курсова різниця за монетарною статтею

Курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості іноземної валюти за умови різних курсів НБУ. Розраховують курсові різниці за монетарними статтями (п. 8 П(С)БО 21):

  • на дату балансу;
  • на дату операції.

Якщо між датою операції та датою виникнення монетарної заборгованості не було дати балансу, тоді розрахунок курсової різниці матиме такий вигляд:

Курсова різниця = Сума авансу • (Курс НБУ на дату повернення авансу – Курс НБУ на дату прийняття рішення про повернення авансу)

Якщо між датою операції (повернення авансу) і датою виникнення монетарної статті (ухвалення рішення про повернення авансу) є дата(и) балансу, то розрахунок курсової різниці матиме такий вигляд:

  • на дату балансу:

Курсова різниця = Сума авансу • (Курс НБУ на дату балансу – Курс НБУ на дату ухвалення рішення про повернення авансу)

  • на дату повернення авансу:

Курсова різниця = Сума авансу • (Курс НБУ на дату повернення авансу – Курс НБУ на дату балансу)

Курсова різниця за монетарною статтею
Схема 3. Курсова різниця за монетарною статтею

де Курс2 — курс НБУ на дату балансу чи дату повернення авансу (яка подія остання);

Курс1 — курс НБУ на дату виникнення монетарної статті чи дату балансу (яка подія остання).

Дохід/витрати від продажу валюти

Повторимося: якщо для перерахування нерезиденту валюту було куплено, то в разі її повернення банк її продасть без доручення клієнта.

До того ж валюту продадуть з розподільчого рахунку, тобто на поточний зайдуть уже гривні.

Дохід/витрати від продажу валюти — це різниця між ціною продажу за курсом МВРУ та балансовою вартістю на дату продажу, яку визначають за курсом НБУ на дату продажу.

Дохід/витрати від продажу валюти
Схема 4. Дохід/витрати від продажу валюти
Приклад

Повернення авансу, перерахованого нерезиденту

10.06.2019 р. — підприємство перерахувало нерезиденту 1 000 євро авансу; курс НБУ — 30,0 грн/євро.

20.09.2019 р. — ухвалено рішення про повернення; курс НБУ — 29,0 грн/євро.

30.09.2019 р. — дата балансу; курс НБУ — 28,5 грн/євро.

10.10.2019 р. — нерезидент повернув аванс; курс НБУ — 26,0 грн/євро.

11.10.2019 р. — банк продав усю суму авансу за курсом МВРУ 27,0 грн/євро; курс НБУ — 26,0 грн; комісія банку становить 50 грн.

Курси НБУ умовні.

Облік повернення авансу від нерезидента
Таблиця. Облік повернення авансу від нерезидента

Податковий облік

Податок на прибуток

Податок на прибуток розраховують на основі бухфінрезультату до оподаткування плюс/мінус різниці з Податкового кодексу України (ПКУ). Від різниць-коригувань можуть відмовитися платники, у яких бухдохід за останній рік не перевищує 20 млн грн (пп. 134.1.1 ПКУ). Про ухвалене рішення вони роблять позначку в декларації. За операцією з повернення авансу від нерезидента різниць у ПКУ не передбачено. Отже, наслідки такі самі, що і в бухобліку: як операція вплинула на бухфінрезультат, так вона позначиться на базі оподаткування податком на прибуток.

За курсовими різницями різниці не виникають, тобто все так само, як і в бухобліку. Про це говорять і контролери (лист податківців від 27.11.2015 р. № 25408/6/99-95-42-03-15).

ПДВ

Якщо передоплату перераховували за товари, то в разі повернення авансу наслідків не буде. Адже в разі імпорту товарів податкові зобов’язання виникають за датою ввезення товарів на митну територію України — за датою оформлення митної декларації (пп. 185.1, 187.8 ПКУ). А правило першої події не працює (п. 187.11 ПКУ).

Якщо аванс перераховано за послуги, які мав надати нерезидент, і ці послуги були з місцем постачання на митній території України, тобто виникав об’єкт оподаткування ПДВ (пп. «б» п. 185.1, ст. 186 ПКУ), то на дату передоплати виникали податкові зобов’язання з ПДВ і на основі зареєстрованої податкової накладної відразу ж і податковий кредит з ПДВ (п. 187.8 ПКУ).

Отже, в разі повернення авансу від нерезидента слід відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ та податковий кредит на основі розрахунку коригування (п. 192.1 ПКУ), про це зазначено в ІПК ДФСУ від 06.06.2017 р. № 492/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.