Що нового

Найбільша ЗВТ

Китай та 14 країн Азійсько-Тихоокеанського регіону підписали угоду стосовно зони вільної торгівлі (ЗВТ) «Всеосяжне регіональне економічне партнерство» (ВРЕП), повідомляє Financial Times (FT). Крім Китаю, до ЗВТ увійдуть Австралія, Нова Зеландія, Бруней, Камбоджа, Індонезія, Малайзія, Лаос, М’янма, Філіппіни, Таїланд, В’єтнам, Сінгапур, Японія, Південна Корея. Опитані газетою аналітики назвали угоду найбільшим в історії «за деякими параметрами». Загалом у країнах-учасниках живе 30 % населення світу. ВРЕП створена для зниження торговельних бар’єрів. Угода наближає Азію до таких об’єднань в єдину торговельну зону, як ЄС чи Північна Америка.

Зовнішня торгівля

За 9 місяців 2020 р. експорт товарів становив $ 35 017,8 млн (або 94,4 %) у порівнянні з 9-ма місяцями 2019 р., імпорт — $ 37 962,1 млн (або 85,7 %). Про це повідомила Державна служба статистики України в експрес-аналізі від 13 листопада. Негативне сальдо становило $ 2 944,3 млн (за 9 місяців 2019 р. також негативне — $ 7 204,0 млн). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,92 (за 9 місяців 2019 р. — 0,84). Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами з 230 країн світу.

Інфляція в Україні

Інфляція на споживчому ринку в жовтні 2020 р. проти вересня 2020 р. становила 1,0 %, з початку року — 2,7 %. Базова інфляція в жовтні 2020 р. проти вересня 2020 р. становила 0,8 %, з початку року — 3,4 %. На споживчому ринку в жовтні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,1 %. Найбільше (на 22,9 % та 22,7 %) подорожчали цукор та яйця. На 7,3—0,8 % зросли ціни на соняшникову олію, сало, хліб, молоко та молочні продукти, макаронні вироби, м’ясо та м’ясопродукти. Водночас на 6,2 % подешевшали фрукти, на 1,5—0,3 % — рис, овочі, риба та продукти з риби. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,9 %, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8 %. Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 4,4 % відбулося в основному через підвищення цін на природний газ на 18,2 %, а також тарифів на опалення — на 3,5 %. Ціни на транспорт зросли на 0,2 %.

Пріоритетні проєкти

На черговому засіданні в листопаді уряд затвердив перелік пріоритетних для держави інвестиційних проєктів на період до 2023 року. До переліку ввійшло близько 100 проєктів, зокрема у сферах охорони здоров’я, енергетики, транспорту, культурної та туристичної інфраструктури, спортивної інфраструктури, наукової та освітньої інфраструктури, переробної промисловості, поводження з відходами, природоохоронної сфери, надання послуг поштового зв’язку. Такі проєкти можуть бути реалізовані із залученням інвестора, зокрема на умовах державно-приватного партнерства, міжнародної технічної допомоги або за рахунок кредитних коштів та бюджету.

Куди сплачуватимуть ПДФО роботодавці?

Працівників підприємств можуть зобов’язати інформувати роботодавців про зміну місця проживання. Це передбачено законопроєктом № 4370, внесеним до Верховної Ради 12 листопада. Фізичні особи — платники податків, які є працівниками незалежно від організаційно-правових форм підприємства, будуть зобов’язані подавати роботодавцю відомості про зміну податкової адреси протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначених Мінфіном. Своєю чергою роботодавці повинні будуть перераховувати ПДФО за місцем податкової реєстрації такого платника, а не за місцем своєї реєстрації чи реєстрації відокремленого підрозділу. Запровадження цих змін зумовлене проведенням реформи децентралізації та оновленням системи формування доходів місцевих бюджетів. На нашу думку, спроба перекласти проблему перерахування ПДФО на роботодавців може бути обтяжливою, особливо за умови наявності великої кількості працівників. Раціональніше було б розв’язувати її централізовано, шляхом створення державою відповідної системи для обліку і перерахування податку після його сплати роботодавцем.

ПДВ для нерезидентів

Українські законотворці перейнялися оподаткуванням електронних послуг, що їх надають нерезиденти на території України. Це питання має вирішити законопроєкт № 4184, ініціатором якого виступив Кабмін. Нерезидентів, які надають електронні послуги зобов’яжуть реєструватися платниками ПДВ та відповідно нараховувати цей податок у разі надання послуг в Україні. Зокрема законопроєкт:

• нерезидентів включає до переліку осіб, які реєструються платниками ПДВ;
• встановлює правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C);
• встановлює форму та визначає порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення;
• визначає спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників-нерезидентів, яка може здійснюватися віддалено в електронній формі на спеціально розробленому вебпорталі;
• визначає правила податкового обліку з ПДВ для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України;
• звільняє нерезидентів від обов’язку реєструвати податкові накладні;
• передбачає сплату податкового зобов’язання нерезидентом в іноземній валюті.

Також законопроєкт скасовує чинну нині норму ПКУ, відповідно до якої резиденти, в тому числі фізичні особи — підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи — підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 % суми таких виплат за власний рахунок. На думку розробників, встановлення особливих правил оподаткування ПДВ електронних послуг стає звичною практикою в іноземних державах, наприклад, у країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії тощо.

Культура на карантині

У листопаді Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» (законопроєкт № 3851). Закон  упроваджує податкові механізми для надання державної підтримки сферам культури, туризму та сектору креативних індустрій з метою недопущення їх стагнації задля збереження і створення нових робочих місць. Наразі закон перебуває на підписі у президента. Закон зокрема запроваджує поняття «культурний грант». Це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проєкту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій у порядку, установленому законом. З’являються нові податкові різниці: фінансовий результат зменшується на суму культурних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ та збільшується на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання культурного гранту, понесених у поточному звітному періоді коштом таких грантів та включених до складу витрат поточного звітного періоду. Звільнено від оподаткування ПДФО суми отриманих фізичними особами, фізичними особами — підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, культурних грантів за умови їх повного та цільового використання. Крім того, низка культурних та мистецьких послуг оподатковуватиметься ПДВ за ставкою 7 %. На думку авторів закону, він може допомогти галузям культури та туризму в умовах скорочення попиту на культурні послуги (зокрема через карантинні обмеження) та несприятливої ситуації в економіці.

Зміна податку для готелів

До 1 січня 2023 року операції з постачання послуг з тимчасового розміщення (проживання), що їх надають готелі і подібні засоби тимчасового розміщування, оподатковують ПДВ за ставкою у розмірі 7 %. Це передбачено Законом України від 01.09.2020 р. 828-ІХ. Діяти ця норма, почне з першого дня місяця, що настане за місяцем опублікування цього Закону.

BankID для всіх

За останні три місяці до системи BankID у ролі абонента-ідентифікатора приєдналося два нових банки — «Правекс-Банк» та банк «Глобус». Система НБУ сьогодні налічує 49 абонентів. Це 22 банки та 27 інших установ — порталів послуг (зокрема 16 комерційних установ). Банки підключені до BankID разом складають частку розміром 87 % ринку платіжних карток. Після приєднання ще низки банків, які зараз перебувають на стадії тестування, використання можливостей системи стане доступним майже кожному українцю, який має банківський рахунок. Про це йшлося під час онлайн-зустрічі з банками щодо майбутнього розвитку Системи BankID НБУ, що відбулася за ініціативи Нацбанку 30 жовтня 2020 року. Важливим індикатором є те, що Система BankID НБУ популярна серед комерційних надавачів послуг. Якщо раніше в цій ролі до системи підключали переважно фінансові компанії, то зараз Нацбанк отримує заявки на підключення від компаній з інших сегментів — страхові компанії, телеком-оператори, бюро кредитних історій. За дев’ять місяців 2020 року в системі відбулося майже 4,2 млн успішних ідентифікацій, найбільше успішних ідентифікацій пройшло у вересні — понад 830 тисяч.

Жнива – 2020

Станом на 16 листопада українські сільгоспвиробники зібрали основних культур на рівні 76,4 млн тонн з площі 23,1 млн га. Зернових та зернобобових культур намолочено 58,3 млн тонн з площі 14,4 млн га (94 % до прогнозу). З культур зібрано: кукурудзи – 22,7 млн тонн з площі 4,5 млн га (82 %); проса — 241,7 тис. тонн з площі 148,6 тис. га (99 %); гречки — 104,7 тис. тонн з площі 77,9 тис. га (99 %); соняшнику — 12,9 млн тонн з площі 6,3 млн га (99 %); сої — 2,6 млн тонн з площі 1,3 млн га (95 %); цукрових буряків накопано 7,4 млн тонн з площі 176,8 тис. га (82 %).

Кредити для аграріїв

Міністерство фінансів розпочало реалізацію кредитної програми для малих та середніх підприємств аграрного сектору в межах спільного з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) проєкту «Основний кредит для аграрної галузі — Україна». Проєкт спрямований на розширення доступу агропідприємств до доступного фінансування через банківське кредитування, зокрема на комплексну підтримку ланцюгів створення доданої вартості в аграрній галузі, а саме перероблення зернових та олійно-жирових культур, а також рибне господарство та аквакультура. Проєкт реалізується через низку комерційних банків, відібраними та погодженими спільно з ЄІБ, що дає можливість спрямувати кредитні кошти на привабливих умовах для аграріїв. На сьогодні реалізація проєкту перебуває в активній фазі, а також узгоджено перші кредитні угоди банків-учасників.

Сервіс InfoTAX від ДПС

Державна податкова служба України 6 листопада 2020 року запровадила електронний сервіс InfoTAX (https://t.me/infoTAXbot), який надає платникам податків можливість через месенджери «Телеграм» та «Вайбер» отримувати актуальну та потрібну інформацію. За повідомленням податкової служби, платники податків активно під’єднуються і тестують можливості сервісу. На сьогодні маємо близько 3 000 під’єднаних користувачів.

Наближення рецесії

Через пандемію COVID-19 Україна може стикнутися із найбільшою рецесією за десятиріччя. Прогнозується, що понад 9 млн людей може опинитися в бідності. Про це йдеться у звіті ООН за жовтень (https://bit.ly/3pHQSRH). За даними дослідження, з початку пандемії понад 80 % домогосподарств втратили доходи та у більше ніж 40 % сімей принаймні один член родини втратив роботу.

Посилені вимоги

У Верховній Раді група народних депутатів зареєструвала законопроєкт № 4367 про внесення змін до закону «Про банки і банківську діяльність». Основна мета нового законопроєкту — вдосконалення корпоративного управління в банках, зокрема посилення відповідальності ради та правління банку, системи внутрішнього контролю та управління ризиками. Ухвалення закону сприятиме наближенню банківського законодавства України до законодавства Європейського Союзу та запровадженню найкращих світових практик функціонування банків. Законопроєкт запроваджує нову структуру капіталу (включаючи буфери капіталу), яка посилить спроможність банку поглинати збитки; право регулятора вимагати зміни персонального складу ради та/або правління банку, якщо поточний склад цих органів не спроможний забезпечувати ефективне управління та контроль за діяльністю банку; право регулятора встановлювати банку індивідуальний розмір економічних нормативів залежно від ризиковості його діяльності.

Міжнародні резерви України

Станом на 1 листопада 2020 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили $ 26 140,4 млн (в еквіваленті). У жовтні вони зменшилися на 1,5 % внаслідок погашення зовнішніх і внутрішніх зобов’язань держави і проведення валютних інтервенцій Національним банком для згладжування курсових коливань на валютному ринку. Загальний обсяг платежів з обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті становив $ 381,0 млн.

Платіжні послуги

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 4364 про платіжні послуги, що може суттєво осучаснити регулювання діяльності українського ринку платежів та переказу коштів. Чинний закон про платіжні системи та переказ коштів в Україні, ухвалений ще у 2001 році, морально застарів. Нове регулювання платіжного ринку передбачає, що існуватиме дев’ять платіжних послуг, з яких сім є фінансовими платіжними послугами, дві — нефінансовими. Буде встановлено вимоги до авторизації надавачів платіжних послуг та запровадження, зокрема, можливості створення й діяльності малих платіжних установ зі спрощеними до них вимогами. Небанківські фінансові установи зможуть здійснювати платіжні операції без обов’язкової участі в платіжних системах. Випускати електронні гроші та емітувати платіжні картки зможуть не лише банки, а й інші надавачі платіжних послуг, що отримали відповідну ліцензію. Ухвалення цього законопроєкту дасть можливість адаптувати законодавство України до законодавства Європейського Союзу, сформувавши правову основу для інтеграції українського платіжного ринку з європейським.