Подією № 1 для багатьох
бізнесів стало підписання законопроєкту № 1210, який тепер є Законом № 466.
Гарна назва, в якій згадано про «вдосконалення адміністрування податків,
усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»
не повинна вводити в оману. Це не більше, ніж маневр, що, як і кілька
позитивних норм, які туди потрапили, має відвернути увагу суспільства від
основного: нашу податкову систему вчергове було ускладнено, вона стала
жорсткішою, непередбачуваною та недружньою до бізнесу.
Закон, ухвалений ще 16
січня (!), підписано лише тепер з грубими порушеннями усіх встановлених для
цього строків і процедур. Час для підписання Закону обрано, як на мене,
надзвичайно невдалий. Якщо в момент ухвалення цей Закон, хоч і з великою
натяжкою, можна було вважати дискусійним, то в умовах економічної кризи його
запровадження матиме вкрай сумні наслідки.
Закон змінює не лише
сферу оподаткування. Чимало компаній, в тому числі міжнародних, змушені будуть
або суттєво відкоригувати звичні схеми роботи та виробничі ланцюжки, або просто
зупинити роботу в Україні та перенести бізнес у більш комфортні для роботи
країни. Серед таких країн наразі панує неабияка конкуренція.
А ми знову наступаємо на ті самі граблі,
намагаючись боротися з ухилянням від сплати податків недореформованою
податковою службою та корумпованими судами. І як в старому жарті, аби отримати
більше молока, частіше доїмо і менше годуємо нашу економічну «корову», не
помічаючи, що вона вже ледь стоїть на ногах.