Особливості звітування за 2019 рік

Управління фінансами: Що особливого у поданні звітності за МСФЗ за 2019 рік? На які моменти варто звернути увагу?

Cергій Рогозний: Перша половина січня для більшості наших громадян пройшла під знаком новорічно-різдвяних свят. Але не для бухгалтерів, які з 2-3 січня вже сідали за зведення річних підсумків та складання звітів. А цьогорічна звітна пора має ще і свої сюрпризи. Від товариств, що підпадають під критерії великих підприємств або які провадять діяльність у видобувних галузях, вперше вимагається подавати звітність за міжнародними стандартами. А для цього має бути розроблена облікова політика, доопрацьований план рахунків, проведена переоцінка основних засобів (крім випадків, якщо їх вартість суттєво не відрізняється від балансової), трансформовано облікові записи під вимоги МСФЗ, доопрацьовано бухгалтерські програми та навчений персонал.

Зазвичай великі підприємства мають можливість наймати найкращих фахівців, тому їх керівництво часто вважає, що все можна зробити своїми силами. Адже бухгалтери звичні до різних податкових новацій, змін трудового законодавства і понаднормового навантаження у звітні періоди.

Проте перехід на МСФЗ — це переналаштування всієї системи документообігу, і тому треба зважати на такі моменти.

Процес переходу потребує високої компетенції щодо практики застосування МСФЗ, національних П(С)БО, вправного використання програми MS Excel та своєї облікової програми. Тому тут мають бути задіяні цілі команди.

Робота з переходу потребує високої концентрації уваги. На жаль, це не завжди вдається головному бухгалтеру чи фінансовому менеджеру підприємства, що працює.

Сама трансформація включає десятки, а то і сотні коригувань, зведених в одну систему і в ідеалі імплементованих у бухгалтерську програму.

Це все ж проєкт, обмежений в часі, а тому не завжди є сенс тримати надалі в штаті кілька «зоряних» експертів.

Зрештою, фінансову звітність з усіма розкриттями треба підготувати і до 28 лютого подати  до органів статистики, а до податкових органів — навіть раніше. Тому що на основі цієї звітності треба розрахувати податок на прибуток. А отже, будь-яка помилка у застосуванні МСФЗ може коштувати підприємству або певної суми зайво сплачених податків, або потенційного ризику донарахування таких податків зі штрафами з боку податківців.

Скажімо, ситуація з дисконтуванням, а точніше з його незастосуванням у П(С)БО-обліку. Якщо чіткої норми щодо цього в обліковій політиці за П(С)БО на момент переходу немає, то органи контролю можуть розцінити це як порушення вимог П(С)БО 13 «Фінансові інструменти». А тому визнання дисконту — це не трансформаційне коригування, а помилка, яка мала вплив на об’єкт оподаткування за кілька попередніх років.

Схожі ситуації можуть виникнути і щодо знецінення запасів, списання малоцінних необоротних активів, а також застосування нового МСФЗ 16 «Оренда».

Зважаючи на масштаби діяльності вітчизняних велетнів економіки, кількасот тисяч витрат на експертне супроводження переходу підприємства з мільярдними оборотами взагалі можна буде вважати «чайовими». Якщо, звісно, підприємство не подбало заздалегідь про підвищення кваліфікації свого основного фінансового персоналу та не підтримує діалог з власним аудитором.

УФ: Звітність яких підприємств цього року обов’язково мають підтверджувати аудитори? До якої дати це можна зроби і чим загрожує непідтвердження звітності?

C. P.: Обов’язковий аудит — це ще одна «окраса» цьогорічної звітної кампанії. Адже чинна редакція Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність містить вимогу для публічних та великих підприємств (а сукупно вони називаються підприємствами, що мають суспільний інтерес) пройти обов’язковий аудит з подальшим оприлюдненням фінансової звітності. Задоволення від спілкування з присяжними бухгалтерами (як називають аудиторів у деяких західних країнах) матимуть цього року і бухгалтери середніх підприємств1.

______________

1  Нагадаємо, що відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» до великих відносять підприємства, у яких щонайменше два показники перевищують такі: виручка понад 40 млн євро, активи понад 20 млн євро, персонал понад 250 осіб. Відповідні показники для середніх компаній: понад 8 млн євро доходів, 4 млн євро активів та 50 осіб працівників (прим. ред.).

Процедура вибору аудитора та основні вимоги, які до них висувають, визначені в Законі України «Про аудит та аудиторську діяльність». І якщо ваше підприємство підпадає під обов’язковий аудит, то вибирати собі аудиторську компанію треба з числа тих, які містяться у третьому або четвертому реєстрах.

Якщо підприємство відповідає критеріям тих, що мають суспільний інтерес, то вибір обмежується четвертим розділом. А це найбільші компанії, які мають відповідний ресурс і систему контролю якості, що забезпечать якісне проведення аудиту. При цьому керівник аудиторської компанії має висловити аудиторську думку щодо того, чи складена фінансова звітність в усіх аспектах відповідно до МСФЗ чи П(С)БО (застосування якого залишили лише для суб’єктів малого і середнього бізнесів). Адже за неоприлюднення чи оприлюднення не в повному обсязі фінансової звітності з аудиторським висновком на підприємства може бути накладено штраф у розмірі від 17 до 34 тисяч гривень, а за повторне порушення — до 51 тисячі гривень2. І як ми знаємо, сплата штрафу не звільняє від необхідності виконати передбачене законом зобов’язання.

______________

2  Стаття 16316 КУпАП (прим. ред.).

Окремо хочеться зупинитись на П(С)БО. Останнім часом держава приділяє більше уваги актуалізації національних стандартів, щоб наблизити їх до міжнародних. Які, своєю чергою, час від часу змінюються. При цьому вони ґрунтуються на найкращих світових практиках, беруть до уваги передусім інтереси кредиторів та інвесторів, зберігають системність та уникають внутрішніх протиріч. У нас це провадиться менш системно і не дуже оперативно. Питання: навіщо витрачати зусилля і державні кошти, дублюючи інші стандарти, якщо можна просто прийняти їх повною мірою за національні? І лише для суб’єктів малого та середнього бізнесу рекомендувати їх полегшену версію — МСФЗ для малих та середніх підприємств3, обсягом близько 200 сторінок.

______________

3  https://mof.gov.ua/storage/files/IFRS_for_SME_(2015)%20ukr(1).pdf (прим. ред.).

УФ: Кому потрібен звіт про управління4 і чим загрожує його неподання?

C. P.: Звіт про управління широко обговорювався наприкінці 2018-го — початку 2019 року, і деякі підприємства оприлюднили його. Абсолютна більшість середніх та великих підприємств, від яких Закон вимагав оприлюднення звіту про управління, цю вимогу проігнорувала, адже статистиці не треба, податкова не вимагає, штрафу за недотримання немає. Проте, з огляду на потенційне спілкування з аудиторами, які, серед іншого, висловлюючи думку щодо фінансової звітності, оцінюють дотримання підприємствами вимог чинного законодавства та достовірність супутньої інформації, охочих уникнути підготовки таких звітів поменшає. Адже застереження на кшталт такого чи пояснювальний параграф у звіті незалежного аудитора ставлять пляму на репутації емітента. На противагу: мета звіту про управління — підвищити довіру до підприємства, його методів ведення бізнесу, перспектив розвитку і відносин з природою та суспільством.

______________

4  Про те, як скласти зазначений звіт, докладніше читайте у статті Олександра Даниленка «Звіт про управління: Як скласти та оприлюднити?» в № 1 за 2020 рік нашого журналу (прим. ред.).

УФ: Чи є якісь особливості оприлюднення звітності?

С.Р.: Дуже важливо, щоб кожне підприємство, крім суб’єктів малого підприємництва, мало власний вебсайт. Адже ст. 14 Закону про бухоблік та фінзвітність зобов’язує оприлюднювати фінансову звітність з висновком незалежного аудитора саме на власній сторінці в інтернеті не пізніше 1 червня. ПАТ та суб’єкти фінансового сектору вже звикли, більшість з них це робить давно і оперативно (у них граничний строк оприлюднення — до 30 квітня).

УФ: Після внесення змін до Закону про бухоблік чимало фахівців говорили про таксономію звітності? Яка ситуація зараз?

С.Р.: Таксономія фінансової звітності на основі iXBRL була перекладена і офіційно оприлюднена ще наприкінці 2018 року. І за 2018 рік добровільно, а за 2019 рік в обов’язковому порядку підприємства, що перейшли на МСФЗ, мали готувати звітність у такому електронному форматі. Проте через технічні складнощі застосування відповідного програмного забезпечення Мінфін повідомив про те, що строки підготовки такого звіту будуть розширені до кінця 2020 року, і рекомендував не накладати штрафи за порушення цих вимог.

Мінфін подав і підтримав у Верховній Раді законопроєкт № 1209-1 з пунктом щодо відтермінування строків обов’язкового звітування в електронному форматі iXBRL на один рік. На законопроєкт перебуває на розгляді у Президента України.

У 2020 році головні бухгалтери матимуть ще й інші нагоди (як приємні, так і не дуже) потішитися з уваги держави до їхньої професії. Маю на увазі новації, запроваджені законопроєктом № 1210, який було прийнято 16 січня і передано на підпис. Про його вплив на процес обрахування податків, на їх адміністрування і взагалі на умови ведення бізнесу писали багато. Але щоб робити зважені висновки, варто дочекатись офіційного оприлюднення.

УФ: Дякуємо за змістовні відповіді. Бажаємо успіхів.