Які банки надійні. Стрес-тестування від НБУ

Сучасну господарську діяльність неможливо уявити без взаємодії підприємства та банку. Будь-яка компанія може відкрити поточний рахунок в банку, здавати туди готівкову виручку, зберігати вільні кошти та отримувати додаткове фінансування. Від надійності банківської системи значною мірою залежить і ефективність роботи компанії. Чи можна вважати той чий той банк надійними? Відповідь на це запитання дає стрес-тестування найбільших банків України, яке проводив Національний банк у 2019 році і результати якого були нещодавно оприлюднені.

У 2019 році за результатами стрес-тестування для банків було визначено необхідний (цільовий) рівень достатності капіталу. Стрес-тестування проходили
29 банків, на які припадає загалом більше 90 % активів банківської системи. Фахівці НБУ підкреслюють, що результати оцінювання банків за базовим та несприятливим сценаріями не є прогнозами їх фінансових показників. Сценарії розроблено таким чином, щоб виявити можливий вплив основних ризиків на діяльність банку за його поточним станом.

У дослідженні наголошено, що загалом показники діяльності банків поліпшуються: зростає обсяг кредитного портфеля, його якість покращується, відрахування до резервів найнижчі за більше як десятиліття, а банки є високоприбутковими. Тому адекватність капіталу фінансових установ є значно вищою від мінімальних нормативів. Середнє значення достатності регулятивного капіталу зараз становить 19,4 %, основного — 13,6 %.

Водночас високі поточні показники достатності капіталу не дають повної гарантії того, що банк матиме достатній запас міцності за будь-яких обставин. Криза може призвести до втрати значної частини капіталу за кілька місяців, а це створить загрози платоспроможності. Тому НБУ, як і регуляторів у інших країнах, цікавить не лише поточний стан справ, а й потенційна стійкість банків до криз. Для цього НБУ щорічно і проводить стрес-тестування. У сценарії стрес-тесту закладають найбільш релевантні ризики, які майже гарантовано будуть реалізовані в несприятливих умовах. На сьогодні такими факторами ризику є недостатньо консервативна оцінка платоспроможності позичальників, коротка строковість фондування, значна валютна складова у балансах банків та низька операційна ефективність. Середньозважені оцінки нормативу достатності основного капіталу банків за результатами стрес-тестування наведені на графіку 1.

Графік 1

Результати стрес-тестування загалом підтвердили, що за базовим сценарієм банки не стикаються із труднощами. За несприятливого сценарію капітал 18 банків опускається нижче граничного рівня, який для нормативу достатності основного капіталу становив усього 3,5 %, регулятивного — 5 %. Загальний кумулятивний вплив гіпотетичної кризи на основний капітал сягає майже 7,5 в. п. нормативу достатності. Цей показник знижується до 2,4 % у трирічному прогнозному періоді. Середньозважені оцінки нормативу достатності основного капіталу (за групами банків) за базовим сценарієм наведено на графіку 2, за несприятливим сценарієм — на графіку 3.

Графік 2
Графік 3

Найгірші результати як за базового, так і за несприятливого сценарію продемонстрували російські банки. Це пов’язано з поступовим згортанням їх діяльності, відсутністю якісних активів та достатніх доходів від основної діяльності. Також погіршилися результати стрес-тестування державних «Ощадбанку» та «Укрексімбанку». Передусім через амортизацію застави за старими не працюючими кредитами. Додатково на ці банки негативно впливали низька поточна чиста процентна маржа та високе співвідношення операційних витрат і доходів (CIR). Значного нарощування капіталу потребував «Укрсоцбанк», який у 2019 році було приєднано до «Альфа-Банку». Відповідно скориговану потребу в капіталі покладено на «Альфа-Банк» як на правонаступника.

Дев’ять банків удруге успішно проходять стрес-тестування. Більшість із них — іноземні, а також державні «Приватбанк» та «Укргазбанк». Серед банків, що торік потребували капіталу, у 2019 році не виявлено його нестачі для ПУМБу та «Альфа-Банку».

Цього року за результатами стрес-тестування для банків було встановлено необхідний рівень достатності основного та регулятивного капіталу. Його визначали, якщо розрахункові значення нормативів достатності капіталу фінансових установ хоча б в один із років прогнозного горизонту опускались нижче граничних рівнів 7 і 10 % для базового та 3,5 і 5 % — для несприятливого сценаріїв.

Банки мають досягнути визначеного необхідного рівня достатності капіталу шляхом реструктуризації балансу або через залучення капіталу від акціонерів. Якщо фінансова установа внаслідок здійснення низки заходів зменшує вразливість до ризиків, тобто її ризик-профіль поліпшується, необхідний (цільовий) рівень достатності капіталу може бути перераховано. Водночас банки за рахунок прибутку та збільшення обсягів капіталу можуть поступово підвищувати поточні значення достатності, таким чином наближаючись до необхідного рівня. Досягнути його фінансові установи повинні до жовтня 2020 року. Зберігаючи запас капіталу понад мінімальні вимоги для покриття ризиків, банки зможуть завчасно підготуватися до змін вимог до капіталу, що відбудуться найближчими роками.

Крім того, довідково було розраховано еквівалент потреби в капіталі на 1 січня 2019 року. Ця сума не забезпечує дотримання необхідного рівня достатності капіталу в динаміці і не є підґгрунтям програм капіталізації або реструктуризації. Для всіх банків вона становить 73,8 млрд грн, з них за базовим сценарієм — 35,3 млрд грн. На два державних банки припадає 45,8 млрд грн. До цього часу НБУ підтвердив здійснені заходи на понад третину цієї суми. Разом з тим, усі банки розробили програми капіталізації або реструктуризації, згідно з якими до визначеного терміну буде виконано всі вимоги за результатами стрес-тестування.

Необхідні рівні нормативів достатності основного капіталу банків, для яких виникла потреба в капіталі за результатами оцінки стійкості для деяких банків, наведено на графіку 4.

Графік 4

Основна загроза капіталу банків у поточних умовах — амортизація застави за не працюючими кредитами. Значна потреба в капіталі виникає через амортизацію застави за не працюючими кредитами. Хоча загалом по системі такі кредити значною мірою зарезервовані, на балансах державних, російських та окремих приватних банків усе ще залишилися дефолтні активи, що частково покриті заставою. Тому резерви за ними сформовано не на всю суму кредиту. Заставне майно в таких випадках мало би бути стягнене і реалізоване. Але оскільки цього не сталося, банки мають визнати збитки і повністю зарезервувати активи. Проте ці збитки є прогнозованими і мають бути покриті в межах капітального планування. Фундаментальні ризики, відображені в несприятливому сценарії, можуть вразити низку банків. Щоб уберегтися від них, деякі фінустанови мають підтримувати показники достатності капіталу навіть на вищому рівні, ніж мінімальні нормативи НБУ.

Загалом тестування показало, що банки України достатньо капіталізовані та є прибутковими в поточних макроекономічних умовах. Стійкість сектору до системних ризиків також зростає. Ризики для капіталу за умови гіпотетичної кризи спричиняють такі фактори, як недостатньо консервативна оцінка платоспроможності клієнтів, коротка строковість фондування, значна валютна складова у балансах банків та недостатня операційна ефективність.

Крім того, НБУ наголошує, що з 1 січня 2022 року вимагатиме від банків покривати операційні ризики капіталом. Відповідну постанову буде затверджено найближчим часом.