Що нового

Очікування бізнесу  

Українські компанії очікують на подальше економічне зростання і помірну інфляцію. Про це свідчать результати опитування керівників компаній, яке Національний банк провів у IV кварталі 2019 року. Рівень ділової активності підприємств, попри незначне зниження порівняно з попереднім кварталом, залишається доволі високим. Індекс ділових очікувань (ІДО) на наступні 12 місяців становить 112,0 % (у попередньому кварталі — 115,3 %). Пожвавлення ділової активності очікують респонденти всіх видів економічної діяльності, крім респондентів сільського господарства. Найоптимістичнішими є прогнози у підприємств добувної промисловості, телекомунікації, комп’ютерного програмування. Рівень очікуваної інфляції майже не змінився. Бізнес прогнозує темпи зростання споживчих цін через 12 місяців на рівні 7 % (у III кварталі — 6,9 %). Це близько до середньострокової інфляційної мети Нацбанку (5+/-1% в. п.). Упродовж наступних 12 місяців бізнес очікує курс на рівні 27,43 грн/дол. США.
У попередньому кварталі цей показник становив 27,96 грн/дол. США. Майже половина компаній (44,1 %) уважає, що курс не перевищить 27,00 грн/дол. США. Більше третини компаній (36,6 %) прогнозують зростання обсягів продажу товарів та послуг упродовж наступних12 місяців. Лише 13,1 % очікують їх зниження. А от
69,2 % компаній планують підвищувати зарплати своїм працівникам упродовж наступних 12 місяців. Частка компаній, що планує залучати кредити протягом наступних 12 місяців, зменшилася до 41,9 % (у попередньому кварталі — 43,4 %). В опитуванні взяли участь 697 підприємств із 22 регіонів країни.


Нова фінансова стратегія

НБУ, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року. Стратегія презентована 16 січня 2020 року за сприяння Проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору». Метою Стратегії є забезпечення подальшого реформування та розвитку фінансового сектору України відповідно до провідних міжнародних практик та імплементації заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та іншими міжнародними зобов’язаннями України. Вона посяде місце Комплексної програми розвитку фінансового сектору до 2020 року, яка визначала пріоритетні реформи регуляторів протягом попередніх п’яти років. Стратегія передбачає розвиток фінансового сектору за п’ятьма основними напрямками:

  • зміцнення фінансової стабільності;
  • сприяння макроекономічному розвитку та зростанню економіки;
  • розвиток фінансових ринків;
  • розширення фінансової інклюзії;
  • упровадження інновацій у фінансовому секторі.

Таким чином, Стратегія передбачає проведення реформ у всіх сегментах фінансового сектору: на банківському ринку, в секторі небанківських фінансових установ, на ринках капіталу. Регулятори сподіваються, що реалізація Стратегії дасть змогу створити за п’ять років прозорий, конкурентний, стабільний та високотехнологічний фінансовий сектор.


Резерви зросли

За підсумками 2019 року міжнародні резерви України зросли на 22 % і на 1 січня 2020 року сягнули $ 25,3 млрд (в еквіваленті). Такий обсяг резервів не лише перевищив останній прогноз НБУ ($ 23 млрд в еквіваленті згідно з Інфляційним звітом за жовтень 2019 року), а й сягнув семирічного максимуму. Востаннє більший від вищезазначеного обсяг було зафіксовано ще у грудні 2012 року. Значною мірою це відбулося завдяки експортерам, а також іноземним інвесторам, які продали
$ 4,3 млрд для купівлі гривневих державних облігацій (ОВДП). Також меншими були обсяги репатріації дивідендів бізнесу за кордон. Нацбанк діяв відповідно до Стратегії валютних інтервенцій і викуповував сформований надлишок валюти для поповнення міжнародних резервів, не перешкоджаючи ринковому тренду на зміцнення національної валюти. За підсумками року чиста купівля валюти Нацбанком сягнула $ 7,9 млрд, що є найвищим показником за останні 14 років.
У помісячному вимірі міжнародні резерви найбільше зросли у грудні на тлі несуттєвих виплат за зовнішнім боргом і збільшення пропозиції іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку (на 15,4 % або $ 3 370,5 млн).


Інфляція сповільнилась

За даними Державної служби статистики, споживча інфляція сповільнилася з 9,8 % у 2018 році до 4,1 % у 2019-му. Отже, за підсумками минулого року Нацбанк досягнув середньострокової інфляційної цілі 5 % ± 1 в. п., яку НБУ декларував з 2015 року та яку було визначено в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2019 рік та середньострокову перспективу. Основним чинником суттєвого уповільнення зростання споживчих цін було зміцнення обмінного курсі гривні. Зниження інфляційного тиску також підтримувалося загальним зниженням світових цін на енергоносії, які Україна імпортує, та послабленням тиску з боку пропозиції продуктів харчування.


Знову в борг

Міністерство фінансів повідомило про прайсинг нових єврооблігацій, номінованих в євро, на суму 1,25 млрд, з кінцевим строком погашення 27 січня 2030 року. На нові єврооблігації будуть нараховувати відсотки за ставкою 4,375 % річних. Очікується, що новому випуску буде присвоєно рейтинг B рейтинговими агентствами Standard & Poor’s та  Fitch. Розрахунки за новим випуском відбулися 27.01.2020 р. Сума заявок на придбання цінних паперів для нової емісії сягнула понад € $ 7 млрд від понад 350 інвесторів з усього світу. BNP Paribas, J.P. Morgan and Raiffeisen Bank International були залучені як спільні лід-менеджери та спільні букраннери транзакції. Залучені кошти буде спрямовано на фінансування державного бюджету.


Нове платіжне доручення

Оновлені форми розрахункових документів, серед яких платіжне доручення та розрахунковий чек, буде запроваджено з 13.01.2020 р., коли набрали чинності зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22. Згідно зі змінами, з форм розрахункових документів прибрали згадку про реквізити «Код банку платника»; «Код банку отримувача»; «Код банку стягувача». У платіжних дорученнях зазначають номер рахунку платника/отримувача за стандартом IBAN.


Прозорі кредити

Нацбанк повідомив про зміну підходу до порядку розрахунку вартості споживчого кредиту банками. Нові вимоги законодавства з питань захисту прав споживачів фінансових послуг було запроваджено 19.01.2020 р. Вартість споживчого кредиту визначатимуть залежно від його виду та за наявності додаткових і супутніх послуг третіх осіб. До вартості включатимуть вартість страхових та податкових платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування, вартість послуг нотаріусів, платежі за послуги державних реєстраторів, оцінювачів тощо. Зазначену норму запроваджено з метою розкрити інформацію про повну вартість споживчих кредитів, аби споживачі фінансових послуг розуміли всі свої витрати на отримання та обслуговування таких кредитів. Також НБУ ухвалив нові вимоги, відповідно до яких банки повинні розкривати повну інформацію про свої послуги, зокрема і вартість, на своїх вебсайтах та в рекламі. Зміни затверджено постановою Правління НБУ від 16.01.2020 р. № 8. Вони набули чинності з 19.01.2020 р.


Кредити для маленьких

Кабмін України затвердив дві постанови, які запускають надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікро- та малого підприємництва (ММП) через Фонд розвитку підприємництва (ФРП). Документи дозволять ФРП, який підпорядкований Міністерству фінансів, запровадити програму підтримки суб’єктів ММП «Доступні кредити 5–7–9 %». Реалізація цієї програми передбачає створення низки інструментів здешевлення та доступності кредитів. Перший з них — здешевлення кредитів шляхом компенсації відсоткової ставки до рівня 5, 7 та 9 % річних за кредитами у національній валюті (додатково сплачуватиметься комісія банків у 0,5— 1 %). Відсоток залежить від розміру та типу бізнесу:

  • 5 % річних —– якщо його виручка до 25 млн грн і створено щонайменше 2 робочих місця протягом I кварталу;
  • 7 % річних — для бізнесу з виручкою до 25 млн грн;
  • 9 % річних — для бізнесу з виручкою до 50 млн грн.

Для підприємців, які отримали кредит за програмою під 7 або 9 %, ставка знижується на 0,5 в. п. за кожне створене робоче місце (але ставка не може бути нижчою за 5 %). Другим інструментом є надання часткових гарантій за кредитами, наданими ММП, якщо у них бракує застави (оплата за гарантію становить 0,5 % від розміру кредиту). За попередніми оцінками, близько 50 тисяч позичальників можуть взяти участь у цій програмі вже у 2020 році. Нагадаємо, що Верховна Рада України 14 січня ухвалила закон про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо Фонду розвитку підприємництва» (№ 436-IX). З державного бюджету буде виділено 2 млрд грн на програму «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» на впровадження програми доступного кредитування в Україні.


Ще одна платіжна система

НБУ повідомив про появу ще однієї платіжної системи. Він узгодив умови та порядок діяльності в Україні міжнародної платіжної системи Clear Junction. Зазначене рішення 13.01.2020 р. ухвалив Комітет з питань нагляду за регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку. Платіжною організацією міжнародної платіжної системи Clear Junction є компанія Clear Junction Limited, зареєстрована у Великобританії. Компанія має статус авторизованої установи електронних грошей. Clear Junction стала 13-ою зареєстрованою в Україні міжнародною платіжною системою, платіжною організацією якої є нерезидент. На думку регулятора, вихід нової платіжної системи на ринок сприятиме підвищенню якості фінансових послуг, а також розширить можливості для отримання послуг з переказу коштів як для українців, які перебувають за кордоном, так і для іноземців, які здійснюють транскордонні перекази коштів в Україну. З переліком усіх платіжних систем, відомості про які внесено до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, можна ознайомитись за посиланням http://bit.ly/2RPvrxS.


Фальшиві гроші

За інформацією Нацбанку, рівень підроблення банкнот національної валюти за результатами 2019 року залишається стабільно низьким. Як свідчить моніторинг стану вилучення з обігу банкнот національної валюти в Україні, за підсумками 2019 року на 1 млн шт. справжніх банкнот гривні припадало близько 2,9 шт. підроблених банкнот (у 2018 році — 2,5 шт., у 2017 році — 3,6 шт.). Для порівняння: у країнах Євросоюзу, за даними офіційного сайту Європейського центрального банку, у 2018 році цей показник становив приблизно 27 шт. підроблених банкнот євро (у 2017 році — 33 шт.).

Найчастіше у 2019 році підробляли банкноти старого зразка номіналом 500 грн зразка 2006 року та 100 грн зразка 2005 року. Їхня кількість становила близько 65 та 15 % від загальної кількості вилучених з обігу підробок відповідно.

Здебільшого вилучені з обігу підроблені банкноти національної валюти були надруковані з використанням принтерів і були розраховані на неуважність громадян та касових працівників закладів торгівлі. Виявлені підроблені банкноти найчастіше збували через каси закладів торгівлі, швидкого харчування, автозаправних станцій тощо. Серед вилучених з обігу у 2019 році підроблених банкнот іноземної валюти переважали долари США (75 % від загальної кількості всіх вилучених підроблених банкнот іноземної валюти) та євро (23 %). При цьому найчастіше підробляли банкноти номіналом 100 доларів США (96 % від загальної кількості вилучених підроблених доларів США), а також 50 та 500 євро (56 % та  21 % від загальної кількості вилучених підроблених євро).


Індексація землі

Держслужба України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до вимог ст. 289 Податкового кодексу України надала інформацію про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік становить 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік — 1,703; 1997 рік — 1,059; 1998 рік — 1,006; 1999 рік — 1,127; 2000 рік — 1,182; 2001 рік — 1,02; 2005 рік — 1,035; 2007 рік — 1,028; 2008 рік — 1,152; 2009 рік — 1,059; 2010 рік — 1,0; 2011 рік — 1,0; 2012 рік — 1,0; 2013 рік — 1,0; 2014 рік — 1,249; 2015 рік — 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік — для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення — 1,06; 2017 рік — 1,0; 2018 рік — 1,0. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.


Таксономія фінансової звітності

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку схвалила українську таксономію фінансової звітності UA XBRL МСФЗ 2019. Це склад статей та показників фінансової звітності, що підлягають розкриттю підприємствами, які за вимогами законодавства зобов’язані складати та подавати фінансову звітність відповідно до таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами у єдиному електронному форматі. Система звітності в електронному форматі XBRL спрощує складання звітності підприємствами, усуває дублювання звітності різним державним органам, покращує аналіз звітності та збільшує ефективність нагляду. Посилання на таксономію на вебсайті НКЦПФР bit.ly/2Q4BPli. Нагадаємо, що Мінфін України відповідно до Договору з Фондом міжнародних стандартів фінансової звітності (м. Лондон, Велика Британія) отримує текст таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами мовою оригіналу, здійснює його переклад та оприлюднення на офіційному вебсайті (https://www.mof.gov.ua/uk/taksonomija).